Осінь для міжнародної бігової спільноти почалася з важливої події – Чемпіонату світу з бігу на 50 км у м. Брашов (Румунія). За інформацією Федерації легкої атлетики України, у змаганнях серед жінок Катерина Катющева посіла 45-те місце (3:52.31 год). Вікторія Зімаріна була 53-ю (4:09.44 год), Тамара Ігуш – 56-ю (4:22.54 год), а Асія Головко – 58-ю (4:54.44 год).

Серед чоловіків у першій півсотні учасників фінішували Ігор Панченко (42-е місце, 3:14.43 год) і Олександр Головницький (46-е місце, 3:19.36 год). Дмитро Малежик став 62-м (3:36.41 год), Сергій Зюман – 66-м (3:43.06 год), Олександр Вікторов – 70-м (3:49.59 год). Василь Черевичний не зміг фінішувати.

 Чемпіонами світу з бігу на 50 км стали британка Елісон Діксон (3:07.20 год) та іспанець Іраітц Арроспіде (2:47.42 год).

Тамара Ігуш – полтавка, членкиня Running club Poltava. Про змагання в Брашові з бігу на 50 км дізналася, коли у червні бігла аналогічну дистанцію на Київському ультрамарафоні. Тоді нагороджували переможців і оголосили, що володарі 1-3 місць серед чоловіків та жінок будуть запрошені на Чемпіонат світу. Але ситуація склалась так, що не всі витрати фінансувала Федерація легкої атлетики України, тому дехто відмовився від поїздки. І тоді, за рейтингом, почали запрошувати інших учасників Київського ультрамарафону, де Тамара посіла 4 місце серед жінок. Отримавши пропозицію, полтавська любителька бігу згодилася на поїздку.

– У складі збірної України – аматори, як і я. Я лише три роки бігаю на результат. Ми не займаємось професійно, не заробляємо собі цим на життя, але все ж маємо безпосереднє відношення до спорту. Серед нас були бігуни з різних куточків України. Я найстарша серед них. Дівчина, яка посіла 1 місце в Києві, бігає добові забіги, ультрамарафони. Вона брала участь в змаганнях такого рівня, тобто морально була готова й налаштована. Для мене ж це було приємним шоком.

Чемпіонат світу з бігу на 50 км – не надто популярний формат. У Брашові його провели вперше. Загалом же це треті подібні змагання. Попередні два рази забіг організовували в Досі (Катар). Наступного року відбудеться вже Чемпіонат світу з бігу на 100 км – це більш популярна дистанція.

– Наші суперники з інших країн теж любителі. В Брашові не передбачені були грошові призи. Тому професіоналам не цікаво брати участь у таких змаганнях. Але ж, дивлячись на результати деяких учасників, язик не повертається назвати їх любителями.

Тамара Ігуш відзначила високий рівень організації забігу. Маршрут був прокладений по шосе. Бігти у спеку по асфальтовому покриттю нелегко. Але результатом полтавка цілком задоволена, бо значно покращила свій час на дистанції 50 км, здолавши її за 4:22:54.

– Я й досі не усвідомлюю, що представляла Україну на Міжнародних змаганнях. Я щаслива, що туди потрапила. Сподіваюсь, що не погіршила результати команди. Принаймні я виклалась на всі 100%. Усе що могла, я зробила.

Місто Брашов, де відбувалися змагання, порадувало українців духом старої Європи – милі будиночки, історичні пам’ятки, привітні жителі. Приємною несподіванкою було усвідомлення того, що українських спортсменів знають на міжнародному рівні.

– У нашій команді був Олександр Головницький, який займався бігом професійно. Він вже 20 років бігає ультрамарафонські дистанції на світових змаганнях. Його найкращий час – 100 км за 6 годин 37 хв. Він тренувався в різних країнах світу, зокрема, в Південній Африці. І от у Брашові він зустрівся з командою з ПАР і там були знайомі, з якими він тренувався. Було незвично і приємно, що про Україну знають і наших спортсменів впізнають.

Зараз Тамара Ігуш бере активну участь в осінніх стартах і готується до наступного марафону.