Маршрут: коло Першотравневим проспектом, навколо “студентської алеї”. Протяжність одного кола – 1 км.

Герой: Віта Пугач, членкиня Running club Poltava

– Серйозно почала бігати 3 роки тому, у жовтні. Хоча я завжди бігала, просто мало і не вважала, що зможу бігати більше. 2-3 км для мене вже був подвиг. Спробувати більш довгі дистанції мене спонукав Дмитро Геращенко після тренінгу «Ціннісний інтелект», де він показав відеоролик про гірський ультратрейл. Там бігли люди різного віку, з різними вадами. І на фініші їх зустрічали близькі з такими емоціями… Це відео було в точку, якраз в потрібний для мене момент. Якийсь був переломний період в житті. Після цього я почала постійно прокручувати думку в голові про більш серйозне заняття бігом. І мій колега Валерій Матевосян підтримав мене, розказав про Ранінг клаб Полтава, куди він вже сходив на тренування. І тоді ми пробігли свою першу дистанцію 3 км на офіційному старті – на Полтавському напівмарафоні.

– А “Полтавську ніч” ми вперше бігли колективом “Теплотеми” у 2018 році і в командному заліку посіли 3 місце. Цьогоріч теж будемо бігти, як команда, вже у більшому складі й більш підготовлено.

Про маршрут “Полтавської ночі“:

– Я тут бігаю на вихідних, коли в мене невелика дистанція і ми нікуди не їдемо за місто бігати клубом. Мені подобається, що тут мало транспорту на відміну від Корпусного парку, де часто бігають. І природа чудова. Тут тихо, затишно, зелено, цікаво – не набридає.

• 

• 

• 

• 

Оцінка маршруту героєм (за 5-бальною шкалою)

Покриття дистанції: 5 (ідеальне асфальтове покриття, набір висоти відсутній)

Транспортна завантаженість: низька (рано вранці майже відсутній трафік, є хіба що припарковані авто)

Природа: 5 (багато зелених насаджень, чисте, незагазоване повітря).

Загальна протяжність: коло 1 км

Оцінка маршруту: 5

• 

• 

• 

• 

Цікаві об’єкти на маршруті:

1. Полтавський музей авіації та космонавтики, відкритий 23 вересня 2001 року. Раніше – будинок полтавської пожежної команди — мурований, одноповерховий будинок з мансардою в Полтаві, на Першотравневому проспекті, 16. Споруджений у 1811 році в стилі класицизму. Пам’ятка архітектури першої половини XIX століття — внесений до реєстру пам’яток архітектури національного значення.

2. Полтавський літературно-меморіальний музей І. П. Котляревського, відкритий 28 вересня 1952 р. Цей старовинний будинок поч. ХІХ ст., за переказами, належав поету В.В.Капністу.

3. Парк «Перемо́га» (колишній Полтавський міський сад) — парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні (з 1970 року). Найстаріший парк міста. Його площа – 30,9 гектарів.

4. Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка (ПолтНТУ) — вищий навчальний заклад в Україні. Центральний корпус університету — пам’ятка архітектури першої половини 19 століття (класичний стиль) — є складовою частиною ампірного ансамблю Полтави, споруджений у 1828—1832 роках за проектом петербурзького архітектора Людвіга Шарлеманя як приміщення для інституту шляхетних панн.

5. Храм Віри, Надії, Любові та їх матері Софії побудовано в 2002 році за ініціативою міської влади та жіночої релігійної громади Полтави. Автор проекту — заслужений художник України архітектор Анатолій Чернощьоков. П’ятибанний храм у стилі класицизму увінчує центральний, більш ніж п’ятиметровий хрест. Декоративні бані-дзвони містять сім дзвонів. Всі вони відлиті на «Полтавському тепловозоремонтному заводі». Найпотужніший з них, вагою 271 кг, носить назву «Полтава».

6. Пам’ятник славним захисникам Полтави і коменданту фортеці Олексію Келіну, початок XX століття (пам’ятник Леву в народі).

Це гранітний обеліск на постаменті (загальна висота 8,8 метрів). На обеліску — бронзовий старий герб Полтави, біля підніжжя — бронзова фігура лева, на постаменті — дошки із меморіальними написами. До 1918 року пам’ятник увінчувала бронзова скульптура двоголового орла. Обнесений огорожею з куль-ядер, які з’єднані між собою ланцюгом. Автори — архітектор О. О. Більдерлінг, скульптор О. Л. Обер. У період німецько-фашистської окупації бронзові деталі було вивезено до Німеччини. У 1947-1949 роках заново відлиті у Ленінграді і встановлені, збільшено висоту пам’ятника. Реставрований у 1949 році.

На героїні

Кросівки: Asics GT 2000

– Серед кросівок ще не визначила свого фаворита – поки що тестую. У цій моделі бігаю в холодну пору року і на довгі дистанції. На 21 км і на швидкісні мені більше Mizuno подобаються.

Годинник: Garmin Forerunner 610.

– У годиннику все подобається. Єдине – відсутня автоматична синхронізація зі смартфоном. Дані треба скидати на комп’ютер. Але це не критично. Я особливо не страждаю від того, що не можу виставляти в соцмережах скріни своїх тренувань. Натомість мені подобається, що і взимку сенсор відмінно реагує на дотик, навіть у рукавичках. А ще на забігах результат з мого годинника співпадає з офіційними результатами (хіба кілька секунд різниці). І ціна демократична.

Головна бігова мрія:

У першу чергу встановити особистий рекорд на напівмарафоні 1:45 і хоча б 3:50 на марафоні. На майбутнє – 100 км, але не раніше, ніж через 2 роки.

“Personal best”:

• Чернігівський напівмарафон-2018 – 1:46
• Ризький марафон-2019 – 3:58
• Київський ультрамарафон-2019 – 50 км за 5:22
• «Полтавська ніч-2018» – 3 місце, у складі команди “Теплотема”

Бігова фішка:

– Коли мені треба на тренування, я дуже пунктуальна. У мене немає такого – проспала чи ще щось. За 3 роки, що я бігаю, якщо й не пішла, то була дуже поважна причина.

Ще одна моя особливість – дуже часто забуваю вдома біговий годинник)

Від автора: дуже хороша особливість – забувати вдома годинник. Недарма ж кажуть: щасливі годин не помічають!

Так тримати, Віто!