“У таку погоду добрий господар собаку з дому не вижене” – так кажуть тільки ті, хто не бігає! Бо для справжнього бігуна не буває поганої погоди. І якщо за планом тренування, то воно має відбутися. Звісно, більш комфортно і результативно бігати за сприятливих умов. Але ж ніхто не гарантує, що на обраному вами старті, до якого ви так старанно готуєтесь, буде чудова для бігу погода. Тому треба бути готовим до всього. Яскравий приклад — Київський ультрамарафон-2018, де члени Running club Poltava долали 25, 50 і 100 кілометрів. Аномальна для кінця червня холоднеча і злива, що тривала майже весь забіг, не завадили успішно фінішувати всім представникам клубу. Хоча для більшості це були дебюти на таких дистанціях.

Негода — справжній демотиватор. Особливо злива. “Я ж промокну наскрізь, а мої кросівки будуть повні води, варто мені лише переступити поріг власного дому” – думаєте ви перед тренуванням, дивлячись на дощ за вікном. Але варто змусити себе одягнутися в спортивний одяг, вийти на заплановану пробіжку, здолати перші кілометри і ситуація вже не буде здаватися настільки драматичною. Навпаки, чим більше перепон та труднощів ви долаєте, тим більше задоволення отримуєте від тренування. Вам гарантовані порожні вулиці, якими можна бігти не оминаючи численних перехожих. А ще можна згадати дитинство, коли від бігу по калюжах ви отримували мегапозитивні емоції. Та щоб не бути суто теоретиками і голослівними, ми попросили члена Running club Poltava Наталію В’юнник розповісти про свої лайфхаки щодо пробіжки у дощ.

– У мене є набір хитрощів, які я назбирала з біговим досвідом. Та й дякувати батькам, я народилася з любов’ю до води, та ще й під водяним знаком зодіаку – Риби. Отже, контакт з водою я люблю, а те, що ця вода падає на мене зверху дощем – це таке, пережити можна.

1.Біжу з музикою, але безпека перш за все – навушник в одному вусі. У мене є кілька плей-листів, один із них настільки заряджає мене, що коли я його вмикаю, мені не те, що калюжі, мені море по коліно!

2. Коли кросівки промокають у холодних калюжах, у мене ноги дубіють. Я зметикувала, що можна використовувати пакетики. Я надягаю тонку шкарпетку, зверху пакет і знову шкарпетку. Так, нога пітніє, але тепло. Такий захист я використовую в міжсезоння.

3. Холодильник! Я частенько біжу до шматочка запеченої курячої грудки чи сиру із сметанкою, горіхами, медом та сухофруктами, чи до чашечки з кавою, або відра з холодною водою — влітку.

4. Фото під дощем – ексклюзив, як кажуть у нас в Running club Poltava: немає фоточки – не було тренування! Зробити цікаве фото, написати пост на ФБ про пробіжку, похизуватися своїми досягненнями, яка я у мами легкоатлетка.

5. Я бачу округлі від здивування очі водіїв та пасажирів машин, що проїжджають повз мене. Мені цікаво фантазувати про можливі думки, які у них з’являються, коли вони бачать, що я біжу під дощем. Ці фантазії яскраві, насичені й веселі – час пролітає швидше і дощ стає менш помітним.

6. Заради свого здорового, підтягнутого тіла та емоційного стану я ладна бігати і в дощ, і в сніг, і в мороз, і у вітряну погоду, ладна ганяти собак по селу, будити півнів та зустрічати сонечко.

Рекомендації

Щоб біг під дощем подарував вам лише позитивні емоції та не завдав дискомфорту, прислухайтесь до наступних порад:

1. Ні натертостям! Захистіть свої вразливі місця від натирання та мозолів. Вазелін та лейкопластир вам в допомогу.

2. Розминку робіть в сухому місці. Захопіть з собою невелику суму, щоб в разі чого ви могли повернутися додому на транспорті.

3. Одяг по погоді. Під час бігу температура тіла підвищується. Одягайтеся на пробіжку так, наче на вулиці на 10 градусів тепліше. Обирайте одяг з функціональних тканин, що швидко сохнуть і виводять вологу, уникайте речей з бавовни. Якщо здається, що на вулиці занадто прохолодно і одним шаром не обмежитися, надягніть вітровку з непромокаючої, дихаючої тканини. Якщо стане спекотно, просто пов’яжіть її навколо талії. У весняний чи літній дощ можна бігати і в шортах та футболці. Мокрий одяг буде приємно охолоджувати розігріте тіло. До речі, шкарпетки з мериносової вовни зберігають тепло навіть будучи мокрими. Не забудьте про головний убір – краще синтетичну кепку, що захистить очі від крапель дощу.

4. Після тренування. Одразу переодягніться в сухий одяг, розтягніть м’язи, прийміть душ та розітріть тіло рушником, щоб пришвидшити кровообіг. Виперіть і просушіть одяг, а кросівкам дайте висохнути природнім способом. Всередину взуття можете закласти папір чи зім’яту газету, який забере вологу.

Емоційна складова

Наталія В’юнник: “Кілька разів мене “ловив” дощ під час пробіжки – це справжній емоційний вибух! Мені хотілося прискоритися, підстрибувати назустріч краплям, що летять із неба, розкинути руки, підняти догори лице. Мені приємно було відчувати краплі дощу на шкірі, на обличчі. Неприємно було тоді, коли крапля вцілювала в око, але це така дрібниця в порівнянні з тими відчуттями, які я отримувала. Приємно було відчувати, як по-іншому пахнуть: ліс, трава, земля, асфальт – насичено, густо, волого, свіжо. Всередині нізвідки акумулювалася неймовірна енергія, яка вирівнювала мені спину і проростала крилами за спиною. Я тоді не бігла, я — летіла. Думки, які бджолами роїлися в голові, зупиняються, в усьому світі залишаться тільки біг, дорога, дощ і я – нічого зайвого. Ці відчуття тривали хвилини, але ці хвилини – безцінні. Свідомість ніби зупинялась, перезавантажувалася, відновлювалася, вивільнялася від тягарів і бруду, а дощ підхоплював цілющий процес уже на тілесному рівні, змиваючи це зі шкіри. Я відчувала захват, наповнення, крила, рух, тишу, відновлення, чистоту – просто неймовірно! А ще можна зустрітися з веселкою!!! Одного разу я бігла вздовж подвійної веселки і мала нагоду намилуватися нею від душі”.

Тож завжди шукайте у всьому позитив. Усім бігу і трішечки теплого, лагідного дощику для незабутніх емоцій!